ВО "Свобода"

ENG

2 січня
Враження та висновки з останньої сесії Волиньради
Враження та висновки з останньої сесії Волиньради

Схоже, що деструктивна вакханалія, започаткована Міністерством охорони здоров'я на чолі з його очільницею Уляною Супрун, спрямована на огульне руйнування вітчизняної системи охорони здоров'я та всього позитивного, що було напрацьовано дотепер, докотилась і до Волині.

Насамперед ‒ про Регіональну програму запобігання та лікування серцево-судинних захворювань "Волинькард". Започаткована вона була ще у 2011 році і ставила за мету покращити якість надання невідкладної допомоги пацієнтам із інфарктом міокарда та мозковим інсультом. Варто нагадати, що 65 відсотків усіх смертей на Україні пов'язані саме з цими захворюваннями. Смертність від патології серця та судин у нас в країні втричі перевищує смертність від раку, туберкульозу, інфекційних захворювань та СНІДу разом узятих.

Досвід більшості країн Європи та США, переконливо свідчить, що за допомогою цілеспрямованих, добре скоординованих заходів на державному та регіональному рівнях, протягом 20 років показники летальності можна знизити до 40-70 відсотків. Що з економічної точки зору є високорентабельним вкладанням коштів. Зокрема, на придбання стентів, клапанів серця, інформаційну роботу, різноманітне обладнання тощо в 2011 році було виділено з обласного бюджету 1 мільйон 896 тисяч гривень, у 2012 році ‒ 1 мільйон 496 тисяч, а в 2013 році ‒ 1 мільйон 533 тисяч гривень.

Протягом 2011-2013 років (І етап) та 2013-2017 років (ІІ етап) вдалося відпрацювати чітку схема транспортування пацієнтів із гострим інфарктом міокарда у медзаклади області обласну та Луцьку міську клінічні лікарні, де пацієнта вже очікували досвідчені фахівці інвазивні кардіохірурги, підготовлена операційна для проведення контрастування, а у випадку необхідності ‒ стентування тромбованих та уражених атеросклеротичними бляшками вінцевих артерій.

Більше того, була проведена колосальна просвітницька робота серед лікарів швидкої допомоги, дільничних і сімейних терапевтів, лікарів приймальних відділень із діагностики та виявлення графічних ознак інфаркту міокарду і проведення сеансу лікувального тромболізису (розчинення тромбів у вінцевих артеріях). Крім того, частина коштів програми спрямовувалися на закупку штучних серцевих клапанів і одноразових магістралей для проведення оперативних втручань в умовах штучного кровообігу.

У результаті дії цієї програми на сьогодні Волинь ‒ одна з небагатьох областей в Україні, де проводяться операції на серці і куди за меддопомогою звертаються не тільки волиняни, а й жителі Рівненщини, Житомирщини, Хмельниччини, Тернопільщини та інших регіонів. Стверджую, що за цими сухими цифрами та словами ‒ десятки врятованих життів та сотні пацієнтів із набагато вищою та комфортнішою якістю життя.

Але, як виявилося, сьогоднішнім чиновникам результати і напрацювання програми "Волинькард" не потрібні. Оскільки фінансування продовження дії програми на 2018-2020 роки в бюджеті не передбачили!!! Така ситуація зустріла цілковите несприйняття у членів профільної комісії обласної ради. Залишати на півдорозі успішно працюючу програму ‒ абсолютно нелогічний, якщо не злочинний крок. Таку ж позицію підтримали і мої колеги з фракції ВО "Свобода" в обласній раді.

Зрештою, за дорученням фракції ВО "Свобода" я вніс до порядку денного проект рішення про продовження дії програми на 2018-2020 рік та її фінансування з обласного бюджету загальним кошторисом 6 мільйонів гривень.

У ході дискусії, що відбувалася під час обговорення проекту рішення, представниками виконавчих структур озвучили інформація про кошти проекту Світового банку "Поліпшення охорони здоров'я на службі у людей", які нібито будуть спрямовуватися на потреби волинської медицини. З цього приводу зауважу, що проект Світового банку працює на Волині з 2015 року і за кошти цієї позики запланували реконструювати 86 об'єктів первинної ланки, що використовуватимуться як амбулаторії сімейної практики. За них уже закупили близько 200 комп'ютерів, профінансували поїздки наших медиків у Чехію, Литву та Англію. Проте жодної копійки на потреби, наведені у програмі "Волинькард", виділено не було.

Тому ще раз дякую колегам за здоровий глузд, розуміння та підтримку під час голосування за цей проект, який у підсумку став офіційним рішенням обласної ради.

Торкнуся ще однієї проблеми, яка якось спонтанно виникла під час розгляду бюджету області на 2018 рік. Виявляється, обласна наукова медична бібліотека для волинських медиків комусь видається зайвою, а для обласного бюджету настільки затратною, що її, як цілісну структуру, хочуть ліквідувати. Та переформатувати у відділ медичної літератури обласної універсальної бібліотеки імені Олени Пчілки. Відповідно ‒ скоротити штат, залишивши 2-3 працівники.

Принагідно хочу застерегти "горе-ліквідаторів" від поспішних рішень і нагадати їм, що такого роду науково-методичний заклад на території області ‒ один-єдиний. Погоджуюся, що в еру інформаційних технологій можливість отримання будь-якої інформації шляхом використання ПК є надзвичайно привабливою. Та все ж: близько 5 тисяч користувачів, 25-30 відвідувань щодня, книгофонд, що нараховує близько 160 тисяч примірників, клопітка робота з періодичними виданнями, підручниками, монографіями ‒ все це вимагає постійної уваги та зусиль.

Особлива потреба відвідувань бібліотеки ‒ у молодих лікарів, що займаються науковою діяльністю, студентів медичних вишів і коледжів. Пригадуючи свої студентські роки, можу зауважити, що лише самопідготовка в інститутській бібліотеці давала змогу якісно підготуватися до семінарів та екзаменів. Власне, останні декілька речень мали би переконати читачів у необхідності збереження наукової бібліотеки.

Поглянемо на цю проблему і з іншого боку. Чи готова обласна бібліотека імені Олени Пчілки надати приміщення під читальний зал та розмістити у своїх книгосховищах 160 тисяч томів медичної літератури? Стверджую, що такої можливості просто не існує, оскільки проектна потужність бібліотечного фонду цієї бібліотеки розрахована всього на 500 тисяч примірників. На сьогодні ж в обласній універсальній бібліотеці нараховується 640 тисяч книг. Де, скажіть, розмістити ще 160 тисяч примірників видань?

Тому просив би своїх колег на майбутнє, перш ніж озвучувати ініціативи на сесійних засіданнях, їх варто спершу обдумати та прорахувати. Та й узагалі, наміри огульного закриття бібліотек, клубів, будинків культури тощо, мені так видається, є для нас неприйнятними.

Сергій СІВАК, депутат обласної ради від ВО "Свобода"