ВО "Свобода"

ENG

14 грудня 2017
Богдан Богонос: Щоб змінити майбутнє, нам потрібно багато працювати уже сьогодні
Богдан Богонос: Щоб змінити майбутнє, нам потрібно багато працювати уже сьогодні

Штрихи біографії: 1982 року народження, освіта вища, інженер з комплектації устаткування ТОВ "ВОГ Ритейл". До міської ради обраний від Всеукраїнського об'єднання "Свобода". Член комісії з питань планування соціально-економічного розвитку, бюджету та фінансів.

- Ваш округ окреслений мікрорайоном Вишкова. Задля добробуту його мешканців працюєте з кимсь із депутатів у парі чи доводиться вирішувати всі проблеми самостійно?

- Буває по різному. Наприклад, проект освітлення провулку Вишківського втілювали ми спільно з Миколою Федіком і Павлом Данильчуком, які додали з депутатського фонду 20 і 16 тисяч гривень відповідно. З мого депутатського фонду було використано 80 тис. грн. За ці 116 тис. грн було побудовано мережу вуличного освітлення з LED-світильниками. Крім центру міста і району ЛПЗ їх більше ніде й нема. Наразі освітлення працює, люди дуже задоволені. Адже цей провулок веде від школи, і він ніколи не був освітленим, та ще й у ямах. Уявіть, як дітям ходити в темряві та по калюжах? Декотрі мешканці у дворах самі вивішували лампи, але це не вирішувало проблеми в цілому. Тож учні мусили давати добрячий гак, виходячи на освітлені вулиці Героїв УПА та Вишківську. Тепер провулок став безпечним.

- Чуємо, як ремонтують двори і вулиці у різних кутках міста, в тому числі у приватному секторі. А на вашій околиці?

- Цього року ремонтували дорогу на виїзді з міста, що на вулиці Героїв УПА. Щебеневе покриття з напівпросочуванням бітумною емульсією влаштували на частині згаданого провулка Вишківського. На вулиці Вишківській частково так само зробили і частково заасфальтували. На жаль, не виконали запланований ремонт другої частини вулиці Заньковецької, яка в жахливому стані. Так само чекає на капітальний ремонт вулиця Липовецька, де ні пройти, ні проїхати. Щодо неї виникає конфліктна ситуація, бо мешканці не хочуть, аби її лише закидали щебенем, а вимагають зробити нормальну дорогу з дощовою каналізацією. Надіюсь, що ці критичні вулиці відремонтують наступного року.

- А скільки вулиць Вишкова потребують ще освітлення?

- Частково не освітленими є вулиці: Заньковецької, Салтикова-Щедріна, Селищна, Героїв Упа.

Необхідно також провести вуличне освітлення на вулиці Вишківській з боку поля, про що звертаються виборці. На вулиці Руданського є опори, ліхтарі, однак лампи, напевне, перегоріли півроку тому і їх чомусь не замінюють. Також там до двох опор підведена електролінія, але треба почепити ліхтарі. Звернення я подав, чекаю на результат.

- На останній сесії кинуто було камінець у город департаменту житлово-комунального господарства, мовляв, за 2 місяці комунальники не спромоглись перенести конструкцію на забруковану зупинку громадського транспорту, аби школярі не мокли під дощем. А загалом де необхідно додатково облаштувати зупинки?

- Минулого року проблемною була зупинка біля дитячого садка №18, на якій протікав дах. Я готував запит, конструкцію відремонтували, пофарбували, накриття замінили. Є потреба у зупинці біля школи, де основа уже є, слід лише зробити навіс. Наразі думаю що проблема вирішиться так як цим питанням уже займається колега.

- Яка ситуація нині зі схилом над заплавою Стиру в районі вулиці Героїв УПА? Раніше люди переживали, що їхні хати сповзуть додолу і тому спеціально було зроблено підпірну стінку.

- Торік на місці стоку дощових вод стався підмив, впало металеве риштування з боку викопаних ровів над схилом з будинками. Мешканці звернулись до мене, я подав запит, і стінку поставили на місце та додатково підсипали. Зараз критичного сповзання нема. Але періодично основа підпірної стінки розмивається, час від часу, потрібно проводити земляні роботи. Зісковзування будинків наразі не фіксується.

- А яким бачите подальше використання тамтешнього лугопарку? Це ж такі зелені простори! І на них люди самовільно влаштовують собі гулянки, палять вогнища, заїжджають й автомобілями. Відомо й про тамтешнє гарне джерело.

- В ідеалі було б добре організувати рекреаційну зону. Проблема у тім, що лугопарк періодично затоплює Стир і що накопано багато меліоративних ровів. Йдеш ‒ зілля, зілля і гоп ‒ яма. Без огородження ровів використовувати територію небезпечно. Місцеві мешканці влітку відпочивають біля ставка, де досить чиста вода. Я намагався говорити з людьми, аби зробити повноцінну зону рекреації. Але зіштовхнувся з тим, що кожен киває головою "так", проте до конкретних кроків ніхто не готовий. Була думка підготувати такий проект на конкурс громадських ініціатив. Однак поки що не вдається зібрати ініціативну групу.

- Ваші слова дещо пояснюють, чому досі на Вишкові не знаходилось ентузіастів для проведення екологічних толок. Адже стихійних сміттєзвалищ там не бракує. Людям байдуже?

- Зі сміттям, дійсно, проблема! От зараз більшість мешканців мають індивідуальні контейнери. Але періодично на місцях де раніше збирали сміття з'являються пакети з сміттям. Собаки пороздирають, порозтягають на десятки метрів і усе це розносить вітер.

- І який вихід?

- Ну, у нас же збільшився штат муніципальної варти, треба їм почергувати, впіймати і покарати зловмисників. Без кари діла не буде, бо на добрий відсоток людей просте слово не впливає ніяк.

- Коли до Вишкова підуть тролейбуси? Це питання з радянських часів дотепер не вирішене. І місцеві пенсіонери обурюються, що їх права ущемлені щодо пільгового проїзду громадським транспортом.

- Є низка проблем, перша з них ‒ залізничний переїзд, через який не можна перетягувати лінію. Є варіант вирішення ‒ придбати тролейбус на безконтактній мережі, який має запас ходу завдяки акумуляторам. Але чи готове місто витрачати кошти на такий тролейбус і на будівництво мережі?

- Тоді, можливо, вигідніше, аби ЛПЕ запустило свій автобус на Вишків за вартістю проїзду у тролейбусі?

- Це питання піднімаю постійно, бо до мене на прийом часто приходять люди пенсійного віку, які не користуються тролейбусним сполученням, як інші мешканці Луцька. Пробували через виконком запропонувати, аби у такому випадку перевізнику відшкодовували частину коштів за пільговиків (ми ж кидаємо 40 млн грн компенсації ЛПЕ), щоб він не у годину "пік" возив пільгові категорії населення хоча б до "Променя", де вони зможуть пересісти на тролейбус. Але пропозиція не пройшла, бо важко порахувати пільговиків. У нас взагалі нема обліку пасажирів.

- А якщо буде введено електронну картку лучанина?

- Коли у кожній маршрутці буде термінал, до якого прикладатимуть картку лучанина, тоді перевізник зможе, справді, порахувати число пільгових пасажирів і подати розрахунки до міської ради на відшкодування затрат. Тільки ж треба ввести цю систему. Або є ще інший варіант ‒ якщо держава монетизує пільги, то проблема частково відпаде сама по собі.

- Окрім того, що ви депутат міської ради, то ще ж мусите виконувати свої обов'язки на місці роботи. Як ставиться керівництво до ваших "прогулів" заради сесій і засідань комісії? І як колеги в очі говорять про діяльність усіх обранців громади та міської влади в цілому?

- Мені, можна сказати, пощастило з керівником. Він розуміє, що я роблю це не для себе, а намагаюсь щось змінити у місті на краще. По-друге, моя робота не вимагає постійної присутності на місці, багато справ вирішую через мобільний телефон й електронну пошту.

- Як ваші колеги та знайомі ставляться до вашої громадської діяльності?

- Люди звикли критикувати владу, не розділяючи міську раду і управлінців, які отримують за цю роботу зарплату. Окрім того, великих позитивних зрушень у місті, на жаль, немає. Добре, що почали ремонтувати двори, але скільки їх ще залишилось занедбаними? Та й якість того ремонту така, що за рік-два доводиться переробляти. Наприклад, на вулиці Вахтангова через півроку після ремонту почали з'являтись ями. А давали гарантію на 5 років! Написав звернення, яму залатали. Через два місяці знову яма, і знову я подав запит. Кілька днів тому там зникла кришка з каналізаційного колодязя, напевне, хтось заніс собі у двір, або на скупку металобрухту. І таких прикладів безліч. Ось тому про діяльність влади негативні відгуки. І люди кажуть: "Всі ви там однакові". Це дуже образливо. Ось у мене ціла папка зі зверненнями людей, але ще багато не задокументованих. Бо мешканці нерідко звертаються усно, і я тут же пробую вирішити їхню проблему, телефонуючи певному чиновнику.

Основні теми звернень ‒ ремонти доріг, вулиць, відсутність вуличного освітлення і пільгового проїзду, а також скарги на неефективну роботу службовців міської ради, які дають звичайні відписки на порушені проблеми. Мені теж так відповідають, читаєш і не розумієш ‒ я ж вас не про це питав. А бувають й парадокси. Наприклад, мешканці просили посприяти в облаштуванні скверика на вулиці Вахтангова. На тій території є незаконно встановлені споруди і люди готові їх забрати, але бояться, що сусіднє підприємство зробить натомість собі стоянку. Вони хочуть за власний кошт встановити там дитячий майданчик, спортивні снаряди, аби діти мали де відпочивати, бо спортивний майданчик є тільки біля школи. Так от на це звернення одне управління дає дозвіл, а друге каже: "Не можна". Хто з цих структур правий? Поки зима, ми зупинились, а з весни знову почнемо "воювати".

- Принагідно підкажіть, де і коли приймаєте виборців?

- Кожної останньої п'ятниці місяця у ЗОШ №12. Години прийому ‒ з 14 до 17 години. Окрім цього періодично проводжу прийом як у офісі так і наприклад у наметі на центральному майдані міста.

- Здається, у кожному куточку міста сформувався свій ринок ‒ законний або самовільний, маленький чи потужний. А на Вишкові нема. Хоча цей мікрорайон, так би мовити, наполовину сільськогосподарський і здатен забезпечити городян молочною продукцією та городиною. Можливо, доречно було б влаштувати невеличкий продуктовий базар з дешевшими цінами, на який з'їжджалися б лучани у певні дні?

- Це питання швидше до бізнесу. Я готовий підключитись і допомагати, якщо знайдеться ініціативна людина. Але де влаштувати такий ринок? Над дорогою небезпечно, решта землі або роздана, або в оренді.

- У приватному секторі, як у малому селі ‒ один одного знає і бачить, що в кого лежить у коморі. Тож здивувало те, що ваша ініціатива почепити дошки оголошень на зупинках громадського транспорту наштовхнулась на вандалізм, і при тім ніхто не знає, чиїх це рук справа.

- З усіх виготовлених дощок залишилась тільки одна. На жаль, великий відсоток молоді не має чим займатись. Вандалізм спостерігається в усьому місті і це є великою проблемою.

- Тобто поставити на Вишкова ще лавки та урни для сміття, як на інших вулицях міста ‒ пропаще діло?

- Там є урни на зупинках, але з ними окрема проблема! Декотрі люди лінуються викинути сміття у контейнер, а разом з повним пакетом виносять на зупинку. Урна на зупинці розрахована, аби її чистили раз у тиждень, але ж якщо туди винести пакет сміття з дому то вона буде уже через годину переповнена, решту сміття люди кидають тут же поруч. Вже я мав дзвінки від мешканців з вимогами: "Забери ті урни!", бо без них менше сміття було. Лавки теж є, хоч не всюди, Зараз йде масштабна реконструкція у ДНЗ №18, за моєї ініціативи покладено гарно бруківку і заплановано там поставити кілька лавок. Непогано добавити ще лавок біля школи. У планах на наступний рік також забезпечити лавками усі зупинки.

- Що вдалось вирішити на Вишкові за вашого сприяння за останній рік?

Великою проблемою був дірявий дах у дитсадочку, аж пролазила рука. Батьківський комітет звернувся з цього приводу до мене минулого року, завідувачка садка подавала з року в рік бюджетні запити, але їх ігнорували. Ми підняли цю тему на загал, через що чиновники ображались, мовляв, навіщо виносити сміття з хати, "ми ж відремонтуємо". Але коли формувався бюджет 2017 року, ремонт не передбачили, сказали: "Пізніше". Змінювалась влада, але про садок "забували". Нарешті у березні після неодноразового підняття даної проблеми виділили 640 тис. грн на ремонт даху. Прийшло літо і тут я дізнаюсь: "Цієї суми замало, тому ремонтувати не будемо". Тоді я подаю велику статтю у соціальних мережах зі великою кількістю фотографій, що уже рука пролазить через дах, а балки розвалюються. Вибухнув скандал, сказали, що я "не так зрозумів". На наступній сесії виділили ще майже мільйон гривень. Дах повністю зняли і поставили новий. Залишились невеличкі недоробки, обіцяють до кінця року завершити ремонт, та поставити ринви. Коли робили цей дах, постала проблема доріжок ‒ частково вони були поруйновані будівельним краном, частково ‒ корінням здоровенних дерев, які загрожували впасти на садок і котрі після моїх 3-4 звернень нарешті зрізали й забрали. Було понищене й мощення біля самого фундаменту ДНЗ. Підготував я звернення, щоби бодай "беушною" плиткою, яку знімають у місті після ремонту доріг, викласти доріжки. Відповіли: "Нема питань, забирайте". Коли дійшло до діла, плитка… закінчилась. Підготував повторне звернення, нарешті дали 96 квадратів, почали роботи, та виявилось її замало. Тоді на сесії виділили 65 тисяч гривень, аби купити матеріали і зробити хоча б центральний вхід та мощення біля фундаменту. На листопадовій сесії нарешті додали 55 тисяч гривень, аби оплатити нову бруківку для центрального входу. Я подав третє звернення, аби виділили ще 100 квадратів б/у бруківки для бічних доріжок, від садка, до ігрових майданчиків. Робити ці доріжки будуть з весни.

У минулому році постала проблема у школі з опаленням. У декотрих класах було холодно, тому що давніше у стіни поставили тени, які з часом перегоріли. Той експеримент з електричним опаленням школи виявився не надто вдалим, бо для позитивного ефекту потрібно було також утеплити стіни школи. Від вікон йшла сирість, відтак з'явився грибок. Тому було вирішено навісити зовнішні електричні батареї під вікнами і на них було виділено торік 200 тис грн, цього року - 350 тис. грн. Де замінили елементи, у класах вже нормальна температура.

- Загалом у місті які виклики сьогодення, на вашу думку, вимагають негайного реагування?

- По місту я також готую звернення. Буквально от сьогоднішня ситуація: на вулиці Кутузова до новобудови тягнули кабелі, порозривали дорогу, залишили болото. Я одразу підготував запит, щоб зобов'язати виконавця робіт відновити дорожнє покриття і благоустрій. Гострих проблем у Луцьку багато. Зокрема щось маємо вдіяти з громадським транспортом ‒ приміські маршрутки "вбивають" міські. Комусь зручно доїхати з села до центру. Але головні вулиці "забиті" не міським транспортом, тікають перевізники з маршрутів, бо їхніх пасажирів, обганяючи, забирають приміські маршрутки. Витрачати величезні кошти на ЛПЕ, як цього року понад 40 млн грн ‒ то наче в трубу, причому сервіс погіршується. Надалі так працювати не можна.

Також, на моє переконання, необхідно стати менш залежними від опалення однією котельнею на вулиці Карбишева, розглядаючи варіанти встановлення невеличких модульних котелень. Тому що в нас труба йде через все місто, гріє землю, ефективність опалення низька, і мешканці не розуміють, за що такий високий тариф.

Система "Безпечне місто" мала би вже 2 роки тому втілитись. У нас багато нерозкритих злочинів, а їх було б набагато меньше, якщо принаймні місця скупчення людей забезпечити відеонаглядом.

У 21-му столітті в місті чимало вулиць, де нема жодного ліхтаря. Хочемо, щоб до нас приєднувались сільські громади? Проте вулиці гірше освітлюються, ніж у них. Навіть увечері на Театральному майдані сутінки. Про яку туристичну привабливість говорити, коли у Луцьку мало що підсвічується? Куди піти людям увечері безпечно погуляти? Треба пожертвувати чимось, але все таки закрити це питання і освітлювати вулиці краще.

- Ще на завершення розмови розкажіть про свою громадську діяльність.

Кожного місяця ми намагаємось проводити заходи серед учнів. Наприклад, тільки за останній рік у 12-тій школі проведено конкурс письмових творів "Революція гідності змінила Україну та кожного з нас" (10 нагороджених), змагання з шахів та шашок (9 нагороджених), конкурс малюнків "Захисники України ‒ від козаків до сучасності" (116 нагороджених), конкурс писанкарів (18 нагороджених), "Учень року" (50 нагороджених). Усі першокласники уже другий рік отримують у подарунок книги (понад 60 дітей щороку).

Окрім того, практично щомісяця разом із ВГО "Сокіл. Волинь" проводимо тематичні лекції патріотичного спрямування, при цьому щоразу даруємо шкільній бібліотеці книги, які відкривають правдиві сторінки історії нашого краю.

А ще я активно співпрацюю з Волинським обласним еколого-натуралістичним центром, підтримуючи дітей, котрі навчаються у гуртках та люблять природу.

Спілкувалась Ольга ХАРІВ