ВО "Свобода"

ENG

13 липня
Богдан Вавринюк: Тільки держава вирішить свої проблеми, на Луцьк чекає економічний бум
Богдан Вавринюк: Тільки держава вирішить свої проблеми, на Луцьк чекає економічний бум

Богдан Вавринюк народився 27 жовтня 1987 року. Навчався у ЗОШ №24. Закінчив Луцький національний технічний університет, де навчався за спеціальністю "Промислове та цивільне будівництво", та аспірантуру ЛНТУ. Працював інженером-кошторисником ТзОВ "Каскад-Продакш ЛТД", інженером з технагляду за будівництвом ПП "Реммеблі", ПрАТ "УкрАгро НПК", інженером-будівельником ТзОВ "Джерела". Зараз приватний підприємець.Обраний депутатом Луцької міської ради VII скликання від міської організації Всеукраїнського об'єднання "Свобода". Голова постійної комісії міської ради з питань комунального майна та приватизації.

-Богдане Андрійовичу, експерти, представники громадських органїзацїй і влади активно обговорюють стратегію Луцька до 2030 року, як зробити наше місто комфортним для лучан і для залучення інвестицій. Як ви бачите перспективи розвитку міста?

- Луцьк має добрі вихідні умови для залучення іноземних інвестицій і розвитку бізнесу: близькість кордонів з Польщею і Білоруссю, магістральні шляхи. Але Луцьк не може бути унікальним на українській карті. Є дуже багато проблем у державі, які можна вирішити тільки на рівні центральних органів державного управління, щоб поліпшити інвестиційний клімат в Україні. Коли ж це вдасться вирішити, то Луцьк, думаю, таки буде в передовиках. Ми бачимо, що іноземний капітал зацікавлений в інвестиціях. Причини тут сумні, але ж це очевидно, що середньомісячна заробітна плата у нас в рази нижча, ніж у Китаї, але в той же час ми знаходимось дуже близько до Європейського Союзу і маємо чудові умовами для розвитку логістики. Тільки держава розбереться зі своїми проблемами, я переконаний, що нас чекає економічний бум.

- Це при тім, що місто не має навіть аеропорта?

- Європа ‒ не Росія і не Америка. Вона дуже компактна. Авіаційне сполучення більш доцільне для пасажирських перевезень, а для переміщення товарів краще підходять залізниця і дороги.. Залізничне сполучення Луцьк має. Дороги ремонтують і, думаю, що це робитиметься швидшими темпами, і не так, як досі бачимо скрізь в Україні ‒ велика кількість за рахунок низької якості. На якість і технологічність у кожній роботі маємо звертати увагу. Перші мої кроки і дії, як депутата, були пов'язані з інфраструктурними моментами, щоб запропонувати нові підходи у виконанні ремонтних робіт не тільки прибудинкових територій, але й магістральних доріг. На жаль, досі ми стикаємося із тим, що роботи виконують без системного підходу. Ремонтують верхній шар асфальтного покриття, але в той же час абсолютно ніякої уваги не звертають на комунікації. Як результат, маємо постійні проблеми з підмивання доріг дощовими водами, з поривами теплотрас, водогонів, з хаотично прокладеними кабельними мережами.

- Чи вдається змінити цей підхід?

- З приємністю зазначу, що зараз мають капітально ремонтувати вулицю Липинського саме за таким проектом, у якому передбачили заміну старих і будівництво нових комунікацій. Я не мав прямого відношення до розробки цього проекту, але детально знайомився з документацією і спілкувався з виконавцями проектних робіт, то переконався., що це одна із найкращих інфраструктурних розробок. Ситуація у цьому мікрорайоні дуже складна, адже там проходить комунікаційний тунель, який знаходиться на балансі "Луцьктепла". Інженерна споруда ще наприкінці вісімдесятих чи на початку дев'яностих років минулого століття будувалася без проектної документації. Жодних даних нема. У лабораторії Луцького національного технічного університету проводили дослідження цього тунелю, який став каменем спотикання у цілому мікрорайоні: він на такій високій відмітці влаштований, що потрібно піднімати загальну планувальну відмітку цілого кварталу. У новому проекті передбачили вирішення цієї проблеми і прокладення зливової каналізації. Капітально відремонтована дорога поліпшить транспортну розв'язку у мікрорайоні.

- Питання про ремонт дороги на вулиці Липинського у гарячих дискусіях вирішували на недавній сесії міської ради при перерозподілі бюджету. Вийшло так, що десять мільйонів гривень забрали із будівництва школи №27. Чи виправдано це?

- Рішення таке прийняли, але я сподіваюсь, що воно тимчасове і при першому внесенні змін до бюджету за результатами перевиконання за півріччя, гроші на будівництво школи повернемо. Потрібна школа і потрібна реконструкція вулиці Липинського, бо це два важливі інфраструктурні проекти для нового мікрорайону, які необхідно реалізувати. Вкрай потрібна школа, але й до мене, як до депутата, не раз уже зверталися виборці ‒ коли вже буде дорога? Я орієнтував людей, що нова дорога буде до кінця року. Важливо, щоб роботи були виконані за найкращих погодніх умов і без авралів, бо, на жаль, інколи трапляється, що асфальтобетон кладуть й до снігів.

- Ви активно виступали з депутатськими запитами щодо порушення будівельних норм при спорудженні багатоквартирного житла. Як має розвиватися місто, яке зажате своїми межами?

- Це великий мінус, що Луцьк не має достатньої площі, бо є певні критерії, на які зважатимуть при об'єднанні областей і визначенні центру регіону. Луцьк поступається сусіднім обласним центрам Житомиру і Рівному. Але не можна сказати, що нема де будувати і нема що будувати. У Луцьку є достатньо вільних площ у промислових зонах у самісінькому центрі міста, на вулиці Георгія Гонгадзе, наприклад. Промислові об'єкти можна винести за межі міста, а на їхньому місці звести житлові мікрорайони із відповідною інфраструктурою. Місце для будівництва є, а з іншого боку це навіть добре, що в компактному місті можна оптимізувати транспортну інфраструктуру, мережі тепло- і водопостачання. Експлуатаційні витрати на утримання всієї інфраструктури також будуть меншими. Все має передбачати генеральний план і відповідні розрахунки. Управління архітектури і містобудування при видачі містобудівельних умов і обмежень має враховувати усі ці фактори у новому будівництві. Якщо ж говорити про проблеми, то найскладніша ситуація при будівництві житла на проспекті Соборності, 20 ‒ порушено містобудівельні норми. Люди скаржаться. Вікно у вікно будують стіну нової багатоповерхівки. Це ‒ відверте хамство щодо лучан. Прикро, що забудовники не розуміють цього. Міська рада вживала певні заходи ‒ писали приписи, накладали штрафи, але марно. Гостра ситуація і на вулиці Ковельській, у заплаві Стиру, де відомі усім інвестори планують будувати багатоквартирні будинки. Уже й під'їзд облаштувати і світлофор. Фракція "Свобода" вже робила заяви з цього приводу. Як на мене, перспективи цього будівництва, тим більше у тому вигляді, який планували, дуже туманні. Дев'ятоповерхівок там точно не буде, оскільки розробляють опорний історико-архітектурний план історичної частини Луцька, яким передбачено зонування і обмеження на архітектурний стиль і на поверховість будівництва. І лучани, і міська влада мають бути зацікавлені, щоб місто будувалося, але маємо дбати і про те, щоб зберегти для нащадків той історичний спадок, який отримали від наших предків. Дуже важливо, щоб чиновники, депутати та інвестори будівництва розуміли цей принцип.

- Судячи із ваших депутатських запитів, найчастіше виборці звертаються з проблемами ремонтів, благоустрою доріг і вулиць. Які питання вам особисто вдалося пролобіювати у сесійній залі?

- Я мешкаю і обирався в депутати на Малоомелянівському масиві. Тут найбільше проблем із бездоріжжям і підтопленням будинків. Щоб належно облаштувати мікрорайон потрібні великі кошти і тут треба розуміти можливості бюджету міста. Місто дуже обмежене фінансово. Зважаючи на курс долара, ми зараз у набагато гіршій ситуації, ніж у 2013 році, а тим більше, ніж у 2008 році. За рахунок бюджету розвитку вже не можна виконати такого обсягу робіт, як раніше. У принципі я ніколи не стверджую, що завдяки мені щось зроблено на тій чи на іншій вулиці. Це ж робилося не за рахунок моїх особистих коштів, чи за рахунок партійної організації, а за гроші платників податків. Піаритися тут не годиться, хоча й дещо зроблено у мікрорайоні: підсипали щебенем вулицю Степову, частину вулиці Гончарівка встелили асфальтобетонним покриттям. Основною своєю заслугою вважаю те, що вдалося добитися виділення 200 тисяч гривень на розробку проекту дощової каналізації на Малоомелянівському масиві. Це дасть змогу вирішити найбільшу проблему цього мікрорайону, який щороку потерпає від повеней. Хоча, звісно, за рік не можна зробити того, що відкладалося цілими десятиліттями.

- Чи використовує місто всі можливості для наповнення бюджету? Наскільки ефективно використовується комунальне майно?

- Депутати фракції "Свобода" не раз вказували на невикористані можливості наповнення бюджету на мільйони гривень і тіньові схеми, якими користуються ділки через недосконале законодавство. Підприємства роками не сплачують орендної плати за землю, а потім робляться банкрутами і виходить, що вже й нема до кого претензій виставити. Це відбувається, на мою думку, й через халатність чиновників. Земельна ділянка на вулиці Єршова, 6 декілька років перебувала в оренді ПРАТ "Автопарк", яке станом на початок нинішнього року заборгувало місту близько 4 мільйони гривень. Цей борг анулювали. Гроші у бюджет не перерахувала не якась там фірма-банкрут, а процвітаюче підприємство, де торгують автомобілями. Тільки тепер на земельній ділянці діє інша юридична особа. Очевидно, що міська влада має посилити претензійно-позовну роботу у таких питаннях. Інший факт про втрати бюджету ‒ на недавній сесії міської ради без аукціону виділили пів гектара землі на вулиці Глушець. Фракція "Свобода" рішуче засудила це рішення.

Що стосується комунального майна і ефективності його використання, то, вважаю, навіть позитивом те, що ми не виконали планів його приватизації, бо зараз таки не найсприятливіший час, щоб його можна було вигідно продати з аукціонів. Комунальні приміщення за символічну плату орендують громадські організації і державні структури. Настане сприятливіший час, коли за рахунок комунального майна можна буде отримати набагато більшу виручку при його приватизації. А загалом, вважаю, міська влада не повинна займатися комерцією, бо тут завжди буде поле для інтересів і зловживань чиновників.

- Як оцінюєте політичну ситуацію, яка склалася у міській раді?

- Дуже прикро, що процес виборів міського голови уже затягнувся на півроку і кінця не видно досі. Через конфлікти і політичні баталії страждатиме міське господарство. Ми мали усі можливості для того, щоб ще у травні мати міського голову і використати найпродуктивніший період року, щоб підготувати двохсоттисячне місто до зими. Фракція "Свобода" виступала за те, щоб вибори відбулися чимскоріше. Натомість маємо зміни у владній команді, і кожного разу на засіданнях постійних комісій міської ради, чуємо від керівників, що вони ще не вникли у курс всіх справ, за які відповідають. Доведеться таки дочекатися виборів. Всеукраїнське об'єднання "Свобода", наскільки я знаю, як депутат і партієць, братиме у них активну участь і, якщо чесно, я сподіваюсь на позитивний результат.

(інтерв'ю опубліковане у газеті "Луцький замок" від 13 липня 2017 року).

Вів інтерв'ю Михайло Світліковський