ВО "Свобода"

ENG

3 червня
Павло Карпюк: В об'єднаній громаді не має бути утисків
Павло Карпюк: В об'єднаній громаді не має бути утисків

Одна з головних реформ, що стартувала в Україні після Революції Гідності ‒ адміністративна або ще як її називають децентралізація, безпосередньо торкнулася нашого району на території якого виникло дві нові громади ‒ Зимненська та Устилузька. Про ряд гострих проблем, які у зв'язку з цим виникають, а над деякими сферами життєдіяльності району зависли, як "Дамоклів меч", ‒ розмовляємо з депутатом Володимир-Волинської районної ради, головою фракції ВО "Свобода" Павлом Карпюком.

‒ Мешканці Вашого виборчого округу чи не першими в Україні заявили, що хочуть вийти зі складу ОТГ, що стало причиною таких заяв?

‒ Коли стартувала адмінреформа по об'єднанню громад, у малих селах було побоювання, що при об'єднанні малих сільських рад у велику об'єднану громаду вони будуть обділені, адже і депутатів у представницькому органі матимуть менше. Знайти компроміс, спільні точки дотику ‒ одне з найголовніших завдань голови ОТГ. Пригадую, як тоді ще кандидат на посаду голови Устилузької ОТГ приїжджав і запевняв виборців у рівності умов та переконував, що менші сільські ради ніхто обділяти не буде. На жаль, передвиборні обіцянки про те, що в об'єднаній громаді багатші села допоможуть біднішим, виявилися лише обіцянками. І на бажання людей вийти зі складу об'єднаної громади вплинули насамперед фінансові аспекти, які на даний момент не вдалося врегулювати теперішньому голові ОТГ.

За сприяння фракції ВО "Свобода" з обласного бюджету Устилузькій ОТГ були виділені кошти в сумі 400 тисяч гривень на капітальний ремонт дороги Н-22 Зоря-Ворчин, тобто нам вдалося залучити в цю громаду додатковий фінансовий ресурс. Керівництво громади мало би тішитися з цього, але воно стало нав'язувати думку, нібито ці гроші спрямовані не в ту частину громади, їх потрібно забрати на дорогу Амбуків-Дарницьке, а з ремонтом дороги до Зорі, мовляв, можна й зачекати… Ефективний керівник не стане такого робити, адже кожна частина громади буде відстоювати свою чи то дорогу, чи медпункт, чи школу. Найлегше налаштувати одних людей проти інших, розсварити громаду, куди важче їх потім згуртувати в одну команду. В результаті жителі Зорі, Ворчина та Селісок написали два колективні звернення: одне ‒ у Волинську ОДА, інше ‒ в обласну раду, де повідомили про намір вийти з ОТГ, яка не відстоює їхні інтереси.

Обласні депутати мають власне бачення, куди спрямовувати кошти з обласного бюджету, і вони не стануть терпіти мови ультиматумів. Вважаю, що ці кошти варто ефективно освоїти, і надалі спільно працювати над залученням коштів на іншу частину громади. Чому цього не зробили раніше, важко сказати. Але, аби прикрити власну некомпетентність, деякі чиновники Устилузької ОТГ розпускають чутки, нібито хтось забрав їхні гроші з однієї дороги на іншу. Хоча це банальне перекладання відповідальності, виправдання власної неспроможності та пошук крайнього. В об'єднаній громаді не має бути ущемлених. Я пропонував на сесії Устилузької міськради разом просити в обласної ради кошти з перевиконання обласного бюджету на дорогу Амбуків-Дарницьке. Думаю, в результаті ми мали би дві відремонтовані дороги.

‒ То що ж тепер буде з грошима на дорогу Н-22 Зоря-Ворчин?

‒ 24 травня мешканців Зорянської громади та владу Устилузької ОТГ запросили на засідання комісії з питань законності, яку очолює наш побратим Анатолій Вітів. Тут людям чітко роз'яснили, що кошти виділені саме на ремонт дороги до Зорі. За пропозицією Анатолія Вітіва профільна комісія прийняла рішення, яки рекомендувала владі Устилуга у двотижневий термін вирішити питання зі співфінансуванням дороги, на яку обласна рада вже виділила гроші. В іншому випадку ці гроші повернуться в обласний бюджет, адже ними розпоряджаються обласні депутати, і куди їх направити, вирішують вони. У компетенції депутатів ‒ перенаправити ці кошти на ту громаду, яка хоче бути співучасником реалізації проектів розбудови власної інфраструктури і готова дати відповідне співфінансування.

‒ Деякі експерти характеризують процес децентралізації як перетягування ковдри, тобто, якщо в одну громаду об'єднаються багаті сільські ради, то така громада відповідно і буде самодостатньою. Якщо бідні, то залишиться дотаційною. Що думаєте з цього приводу?

‒ Рано чи пізно адмінреформу потрібно було проводити. З позитиву новостворених ОТГ ‒ те, що вони перейшли на прямі відносини з держаним бюджетом і напряму отримують гроші з нього. Але, даючи кошти, держава поклала на них значні зобов'язання в утриманні закладів освіти, соціальної сфери, надання адмінпослуг. Якщо порівнювати з 2015 роком, то кількість ОТГ зросла удвічі. У 2015 році на їхній розвиток було виділено мільярд гривень на 150 громад, а цьогоріч на розвиток їхньої інфраструктури виділено лише 1, 5 мільярда гривень, але це вже більш, як на 300 громад. Це свідчить про те, що держава все менше вливатиме грошей у демонстрацію плюсів ОТГ. Переважна більшість ОТГ є дотаційними, як і колишні сільські ради. До прикладу, зі 159 об'єднаних громад, які виникли до 2016 року, 125 ‒ дотаційні. Самодостатніми ж є ті громади, які мають на своїх територіях підприємства чи потужну туристичну сферу. Тобто, ті громади, які вкладуть державну субвенцію у розвиток саме інфраструктури, зокрема доріг, виграють, бо матимуть шанс залучити інвесторів. І тут ключову роль гратиме голова громади. Адже, погодьтеся, є ліпші управлінці, а є гірші.

Та все ж, рано чи пізно громади будуть розраховувати лише на власні сили. Погляньте на бюджет області. У цьому році він не матиме вільних лишків у такому обсязі, як минулого року, адже додатково на нього лягло фінансування спортивних федерацій, лікарень, профтехосвіти. Розраховувати на отримання додаткових грошей в ту чи іншу громаду з кожним роком усе важче. Та й самі керівники громад бачать, що їм дають більше зобов'язань, а менше фінансів. Відповідно, бюджети ОТГ будуть менш фінансово самодостатніми. Тому ті кошти, які до нас вже надійшли, мають бути максимально швидко і ефективно використані, бо більше грошей на цю громаду в області може й не бути.

‒ Депутати від ВО "Свобода" часто проводять зустрічі з виборцями?

‒ Це ‒ наш прямий обов'язок: зустрічатися з людьми, які довірили їм представляти їхні інтереси. Думки людей потрібно чути, рішення приймати спільні і разом відстоювати інтереси тих чи інших громад. Нещодавно мене обрали головою районної організації ВО "Свобода", і я докладаю всіх зусиль, аби наші представники якнайчастіше зустрічалися з людьми. Останні зустрічі, які ми провели, ‒ в селах Амбуків та Лудин. В Амбукові гостро стояло питання закриття початкової школи. На зборах ми почули неоднозначну думку: так виглядає, що батьки проти закриття. Але влада поставила питання: або ми закриваємо вашу початкову школу, або ж, якщо школа продовжує функціонувати, ці села не матимуть ні шкільного автобуса, ні дороги. Є питання у прикордонній смузі, де в людей є сінокоси і, аби до них дістатися, доводиться робити кількакілометровий гак, бо по прямій їх прикордонники не пропускають. Цю проблему треба врегульовувати з начальником Львівського прикордонного загону. У Лудині ми більше акцентували увагу на питанні ремонту дороги та розвіювали чутки, поширені владою. Довелося пояснювати, на яку дорогу гроші були виділені і як вони можуть бути втрачені для громади. Після двогодинної дискусії люди погодилися, що забирати гроші в одних і віддавати іншим ‒ неправильно, а краще спільно відстоювати лудинську дорогу.

‒ Нещодавно у Володимир-Волинській райраді був проведений День депутата. Навіщо такі дні проводять і що вони дають власне депутатам?

‒ На початку цієї каденції я висловлював думку, що День депутата потрібно проводити, адже це дієвий механізм ознайомлення депутатів з проблемами, які точково існують в тій чи іншій сфері. Важливо не перетворювати цей день у профанацію. Мають прийматися конкретні рішення і напрацьовуватися план дій. На Дні депутата 12 травня нас вкотре ознайомлювали з роботою районного будинку культури та центральної районної бібліотеки. Районний будинок культури збудований у 1969 році, останній ремонт проводився понад 20 років тому. У приміщенні тече дах, який потребує тільки капремонту, який потягне, за оцінкою фахівців, у два мільйони гривень, освітлення вимагає повної реконструкції, вікна ще з радянських часів з розбитими шибками, від система опалення залишилась тільки назва, а не тепловіддача. Під час виступу дитячих художніх колективів перед депутатами температура в приміщенні була приблизно градусів 14-15. І це ‒ 12 травня, неважко здогадатися, який тут холод у зимовий період.

Ще два роки тому, коли я працював у райраді, пам'ятаю, як ініціативи керівника РБК про виділення фінансування на потреби будинку культури, виконавчою владою сприймалась "в штики". Добре, хоч би на облаштування центрального входу "з боєм" виділили кошти, а то й досі на всі велелюдні заходи ходили би через алюмінієві радянські діряві двері та переступали б через розбиті сходинки. Схоже, що з приходом децентралізації районний будинок культури взагалі нікому не буде потрібен. Устилузька ОТГ вже відмовляється брати участь у його фінансуванні, Зимнівська ОТГ теж має свої будинки культури, а при об'єднанні ще двох громад, РБК залишиться взагалі на одинці сам із собою і зі проблемами.

У центральній районній бібліотеці ситуація ще гірша. За висновками фахівців, приміщення перебуває в аварійному стані, оскільки воно дерев'яне та старе, прогнили основні несучі конструкції, відповідно щось там підремонтовувати ‒ це тільки відтягувати час та викидати гроші в нікуди. Та й, зі слів головного бібліотекаря району Людмили Сулік, яка виступала перед нами, після початку процесу децентралізації розірвання бібліотечної системи району має виключно негативні відгуки та наслідки. Слушну фразу сказала у своєму виступі Галина Руденчук: "Культура робить людину особистістю: незримою силою вона формує національну спільність, робить нас неповторними, не схожими на інших". Складається враження, що нашій як минулій, так і теперішній владі якраз це й потрібно, адже нація без розвиненої культури та освіти вигідна владі, бо неосвіченими і безкультурними людьми легко маніпулювати та вічно обдирати зубожілий народ.

Розмовляла Ярослава Вознюк, газета "Місто вечірнє" від 1 червня 2017 року